Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
покрівля — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
покрівля — Верхня огороджувальна оболонка даху, що складається із водонепроникного килима (черепиці, гонту, тесу, заліза тощо), який стелеться на основу у вигляді латування, настилу, що покладені на крокви і балки. Мають місце: покрівля альтанна дуже… … Архітектура і монументальне мистецтво
покрівля — [поукр’і/ўл а] ўл і, ор. ўлеийу, р. мн. р і/веил … Орфоепічний словник української мови
покрівля — 1) (те, чим покривають будівлю зверху), дах, покриття, верх; стріха (солом яна, очеретяна) 2) див. житло 2) … Словник синонімів української мови
самцова покрівля — Тип двосхилої покрівлі, утворений поздовжніми колодами, що спираються на торцеві стіни, утворюючи самцовий фронтон … Архітектура і монументальне мистецтво
покрівелька — и, ж. Зменш. до покрівля … Український тлумачний словник
крівля — 1 іменник жіночого роду покрівля діал. крівля 2 іменник жіночого роду кров діал … Орфографічний словник української мови
крівля — I і, ж., діал. Покрівля. II і, ж., діал. Кров (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
стропа — покрівля [XIII] … Толковый украинский словарь
навіс — (покрівля на стовпах / інших опорах для захисту від сонця, негоди тощо), накриття, повітка, дашок; козирок (невеликий навіс над воротами, дверима, на стовпі тощо); піддашшя, піддашок, звис (те, що виступає як продовження даху будівлі) … Словник синонімів української мови
